Заводівський ЗЗСО Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області

 

Освітня програма закладу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відділ освіти Березівської  райдержадміністрації

Заводівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»  

 

ПОГОДЖЕНО                                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною радою закладу                                                      Директор Заводівського  НВК

Протокол № 8  від18.05.2018                                                       ___________В.С. Мельник

                                                                                                        Наказ по НВК №

                                                                                                         від  «       » __________2018р.

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма

Заводівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Березівського району Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Загальні положення освітньої програми

 

Заводівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Березівського району Одеської області у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про  освіту",  "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту",   іншими  законодавчими  актами України, постановами Верховної  Ради України,  актами  Президента України,  прийнятими відповідно до Конституції  та законів  України, Кабінету Міністрів  України,  наказами  Міністерства освіти і науки України,  інших  центральних органів виконавчої влади,  рішеннями місцевих  органів  виконавчої влади  та  органів  місцевого  самоврядування, Положенням про навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12 березня 2003 р. № 306 (зі змінами).

Організація освітньої діяльності в дошкільних групах НВК у 2019/2020 навчальному році здійснюється відповідно до Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016/2020 роки», Базового компоненту дошкільної освіти, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641), Положення про дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003р. №306 (зі змінами), Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затвердженого наказом МОН України від 20.04.2015 № 446), Статуту закладу, інших нормативно-правових актів.

Зміст інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти буде реалізований через чинну комплексну програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» (у редакції 2017  року). 

            Заклад забезпечує реалізацію права громадян на здобуття повної загальної, базової середньої та дошкільної освіти.

  Згідно Статуту визначений тип закладу – навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад:

·        І ступінь – початкова школа (1-4 класи, термін навчання 4 роки);

·        ІІ ступінь – основна школа (5-9 класи, термін навчання 5 років);

·        ІІІ ступінь – старша школа (10-11 класи, термін навчання 2 роки).

·        дошкільна група – 2 різновікові групи (діти від 3 до 6 років).

 

  Мова навчання – українська.

 

Освітня програма передбачає:

-        формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності

дитини;

-       виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-        утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

    Освітня програма складена:

·        для початкової школи:

для 1-2 класу – Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти (під керівництвом Савченко О.Я.), затвердженої наказом МОН України від 21.03.2018 № 268

для 3-4 класів – Типова освітня програма  закладів загальної

середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом МОН України від

20.04.2018 № 407 ( навчальний план початкової школи з українською

 мовою навчання)

·             для основної школи:

для 5-9-х класів – Типова освітня програма  закладів загальної

середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від

20.04.2018 № 407 ( навчальний план закладів загальної середньої освіти

 з українською мовою навчання і вивченням мови і вивченням мови

 корінного народу,  національної меншини (російської)

·             для старшої школи:

для 10-11 класів - Типова освітня програма  закладів загальної

середньої освіти ІІІ ступеня ( навчальний план закладів загальної              

середньої освіти з українською мовою навчання)

 

  Методологічною основою загальної середньої освіти є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага має приділятись вивченню учнями української мови, вітчизняної історії, математики та оволодіння комп’ютерною грамотністю.

      Навчальний  план закладу включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

  

Розділ 1. Призначення НВК та засіб його реалізації.

Духовна сила нації – творчий потенціал народу, глибоке усвідомлення надбання українців минулих років. Найважливіше завдання сучасної школи - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Рівнями освіти в НВК є:

·        дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;

·         початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;

·         базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;

·          профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

·        вільне володіння державною мовою;

·        здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

·        математична компетентність;

·        компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·        інноваційність;

·        екологічна компетентність;

·        інформаційно-комунікаційна компетентність;

·        навчання впродовж життя;

·        громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·         культурна компетентність;

·         підприємливість та фінансова грамотність;

·          інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

 

У 2019/2020 навчальному році в закладі функціонує 11 класів та дві різновікові дошкільні групи для дітей від 3 до 6 років, а саме:

І ступінь: 1 клас – 15 учнів,  2 клас – 17 учнів, 3  клас – 10 учнів, 4  клас – 12 учнів.

ІІ ступінь: 5 клас – 16 учнів, 6 клас – 16 учнів,  7 клас – 12 учнів, 8 клас – 14 учнів,  9 клас - 8 учнів, 10 клас - 6 учнів, 11 клас – 7 учнів

  Всього 133 учні.

У навчально-виховному комплексі працюватимуть за 9-годинним режимом роботи дві різновікові дошкільні групи, де виховуватиметься 42 дошкільників.

Всього в закладі здобувають освіту 177 вихованців.

  Навчальна потужність 250 учнів. Навчально-виховний процес забезпечують 35 працівники НВК, з них 21 педагоги, серед яких 6 вчителі зі званням «Старший учитель», 6 педагогів мають Вищу кваліфікаційну категорією. У НВК працюють лише 3 учителі-пенсіонери.

 

 

Розділ 2. Модель випускника НВК.

Випускник  Заводівського НВК – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Отже, сучасний випускник вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність. Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі. Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя. Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні. Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом. Практична особистість – знає основи комп’ютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає. Це людина, яка є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової ланки. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Таким чином, педагогічний колектив Митницького НВК повинен виховувати випускника, який здатний до самовизначення й самореалізації.

 

 

 

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу НВК.

Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти – Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність у європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним на мобільному ринку праці, здатним робити особистісний духовно–світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та застосування нових педагогічних підходів до навчання, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь–якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.

Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини, здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатну при цьому порівнювати її з національними та загальнолюдськими досягненнями.

Для досягнення нових цілей освіти школа обрала для себе стратегічну ідею – розвиток соціальної компетентності школярів, яка є основою універсальної, здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно, на наш погляд, створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності:

·        інтелектуальної компетентності (уміння та навички, які формуються в учнів у процесі предметного розуміння, спонукають до появи високого рівня «особистісного знання» й використовуються для розв’язання нестандартних ситуацій);

·        ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);

·        культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень у змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших і знайти оптимальне рішення).

 

Педагог повинен вступити в особливі взаємовідносини з учнем, які засновані на розумінні його головних інтересів, рівня розвитку та актуального стану.

На першому ступені пропонуються такі освітні програми: традиційне навчання та надання додаткових освітніх послуг за бажанням батьків на комерційній основі. Наявність різних систем навчання пов’язано з особливостями розвитку молодших школярів: класична система забезпечує по закінченні початкової школи достатню навчальну базу дітям, які мають недостатній рівень підготовки до школи, а інші на основі бажання та можливостей самої дитини та її батьків обирають систему розвиваючого навчання (глибоке занурення в понятійну роботу з теоретичним матеріалом) або навчання з деяким розширенням основних предметних знань.

Система додаткової освіти буде складатися з роботи предметних гуртків, дослідницької діяльності (проекти) та вивчення додаткових курсів з іноземної мови (за бажанням батьків, можливо, це буде друга іноземна мова або поглиблення знань з англійської мови), з основ комп’ютерної грамотності, з логіки та вивчення основ економіки.

Основна школа (5 – 9 класи)

Навчання в 5 – 9 класах школи має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня.

По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок. По-друге, це розвиток функціональної грамотності учня шляхом формування функціональних компетенцій та пов’язаних з ними здатностей:

·        здатність працювати з текстами;

·        графічна грамотність;

·        здатність до конструктивного спілкування;

·        рефлективність, культура мислення;

·        трудові навички, елементарна технологічна грамотність;

·        здатність до самопізнання, самовиховання.

 

Розділ 4. Навчальний план

 Структура  навчального року та режим роботи закладу

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», 2019/2020 навчальний рік  розпочинається 2 вересня святом – День знань –  і закінчується 29  травня  проведенням свята Останнього дзвінка.

Державна підсумкова атестація у випускних класах здійснюватиметься у відповідності до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 30 грудня 2014 року № 1547 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602.  

 

Заклад  працює за п’ятиденним  режимом в одну зміну

     Режим роботи дошкільної групи навчального закладу при п’ятиденному робочому тижні становить 9 годин: з 8.00 до 17.00.

     Структура навчального року для дошкільних груп:

-         початок навчального року – 2 вересня 2019р.;

-         кінець навчального року – 29 травня 2020р;

-         оздоровчий період – з 01 червня по 31 серпня 2020р.

 

Навчальні заняття у школі організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 02 вересня по 28 грудня 2019 року                     

ІІ семестр – з 13 січня по 9травня  2020 року                  

 

Впродовж навчального року проводяться канікули:

ОСІННІ – з 28 жовтня по 3 листопада 2019 року (7 днів)

ЗИМОВІ  – з 30 грудня 2019 року по 12 січня 2020 року (16днів)

ВЕСНЯНІ – з 23 по 29 березня  2020 року (7 днів)

 

         Впродовж навчального року тривалість канікул становить 30 днів. Навантаження учнів рівномірно розподілене по вісім тижнів у два  міжканікулярні періоди  першого семестру та відповідно десять і вісім тижнів  у два  міжканікулярні періоди другого семестру 

 

Початок занять: о 9.00

                           Тривалість уроку             1кл. -35 хв., 2-4кл.- 40 хв., 5-11кл. – 45 хв.

                        Тривалість перерв          1 клас: малі 20,великі 30

                                                              2-4 класи: малі 15,великі25

                                                                 5-11 класи: малі 10,великі20

 

 

 

Типовий навчальний план

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти,
розроблена під керівництвом О. Я. Савченко

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

1 кл.

 

2 кл.

 

 

Інваріантний складник

Мовно-літературна

315

7

7

 

 

Іншомовна

англійська

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Математична

140

4

4

 

 

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)

105

3

3

 

 

Технологічна

35

1

1

 

 

Інформатична

 

1

 

 

Мистецька

70

2

2

 

 

Фізкультурна*

105

3

3

 

 

Усього

770

22

23

 

 

 

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

1

1

 

 

Загальнорічна кількість навчальних годин

805

 

 

 

 

Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня

20/700

 

 

 

 

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

805

23

24

 

 

                 

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

 

Таблиця 1

до Типової освітньої програми

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

3

4

 

 

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7

7

 

 

Іноземна мова

2

2

 

 

Математика

Математика

4

4

 

 

Природознавство

Природознавство

2

2

 

 

Суспільствознавство

Я у світі

1

1

 

 

Мистецтво

Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво

1

1

 

 

1

1

 

 

Технології

Трудове навчання

1

1

 

 

Інформатика

1

1

 

 

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

1

1

 

 

Фізична культура**

3

3

 

 

Усього

21+3

21+3

 

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

 

 

Російська мова

 

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

 

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

26

 

 

Всього

26

26

 

 

             

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

 

 

Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти                                                              Ю. Г. Кононенко

 

Таблиця 13

до Типової освітньої програми

Навчальний план закладів загальної середньої освіти

з навчанням українською мовою і вивченням етики

чи курсів духовно-морального спрямування

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

 

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

 

Українська література

2

2

 

Іноземна мова

3

2

 

Зарубіжна література

2

2

 

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

 

Всесвітня історія

-

1

 

Основи правознавства

-

-

 

Етика/курси духовно-морального спрямування****

1

1

 

Мистецтво*

Музичне мистецтво

1

1

 

Образотворче мистецтво

1

1

 

Мистецтво

-

-

 

Математика

Математика

4

4

 

Алгебра

-

-

 

Геометрія

-

-

 

Природо-знавство

Природознавство

2

-

 

Біологія

-

2

 

Географія

-

2

 

Фізика

-

-

 

Хімія

-

-

 

Технології

Трудове навчання

2

2

 

Інформатика

1

1

 

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

 

Фізична культура**

3

3

 

Разом

24,5+3

26,5+3

 

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

 

 

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

 

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27,5

29,5

 

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

**** Курси духовно-морального спрямування впроваджуються лише за умови письмової згоди батьків усіх учнів класу та за наявності підготовленого вчителя.

 

 

Директор департаменту

Таблиця 1

до Типової освітньої програми

                                            Навчальний план закладів загальної середньої освіти
                                                        з навчанням українською мовою

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

7

8

9

 

 

Мови і літератури

Українська мова

 

2,5

2

2

 

 

Українська література

 

2

2

2

 

 

Іноземна мова

 

3

3

3

 

 

Зарубіжна література

 

2

2

2

 

 

Суспільство-знавство

Історія України

 

1

1,5

1,5

 

 

Всесвітня історія

 

1

1

1

 

 

Основи правознавства

 

-

-

1

 

 

Мистецтво*

Музичне мистецтво

 

1

-

-

 

 

Образотворче мистецтво

 

1

-

-

 

 

Мистецтво

 

-

1

1

 

 

Математика

Математика

 

-

-

-

 

 

Алгебра

 

2

2

2

 

 

Геометрія

 

2

2

2

 

 

Природо-знавство

Природознавство

 

-

-

-

 

 

Біологія

 

2

2

2

 

 

Географія

 

2

2

1,5

 

 

Фізика

 

2

2

3

 

 

Хімія

 

1,5

2

2

 

 

Технології

Трудове навчання

 

1

1

1

 

 

Інформатика

 

1

2

2

 

 

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

 

1

1

1

 

 

Фізична культура**

 

3

3

3

 

 

Разом

 

28+3

28,5+3

30+3

 

 

Гранично допустиме навчальне навантаження

 

32

33

33

 

 

Всього (без урахування поділу класів на групи)

 

 

 

 

 

 

 

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Директор департаментузагальної середньої та дошкільної освіти                                                                        Ю. Г. Кононенко

 

 

додаток № 6 зміни №657 від 29.05.2014 Таблиця 2

до Типової освітньої програми

Навчальний план

для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети1

27 (29)

26 (28)

Українська мова

2

2

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова2

2

2

Мова і література корінного народу, національної меншини3

2

2

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура4

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)

3

3

Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

 

8 (6)

 

9 (7)

 

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

1 У дужках подано кількість годин для закладів освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини.

2 За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.

3 Мова і література корінного народу, національної меншини входить до базових предметів лише для закладів освіти з навчанням мовою, корінного народу, національної меншини. В інших закладах освіти цей предмет може обиратися за потреби самим учнем за рахунок додаткових годин.

4 Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.

 

 

 
 

 

Директор департаменту

загальної середньої та дошкільної освіти                                                        Ю. Г. Кононенко

 

 

 

Кількість занять на тиждень за віковими групами

в дошкільному навчальному закладі

 

Види діяльності за освітніми лініями

молодшо- середня група (від 3 до 4 років)

середньо -старша група (від 4

 до 6 років)

Ознайомлення із соціумом

2

2/3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1/2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4/5

5

Сенсорний розвиток

-

-

Логіко-математичний розвиток

1

1/2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

3

3

Здоров’я та фізичний розвиток*

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

11/12

12/15

  • години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Тривалість одного заняття у дошкільній групі:

для дітей 3р. – звичайного заняття не більше 12-15 хвилин; інтегрованого заняття 15-20 хвилин;

- для дітей 4р.  – звичайного заняття не більше 15-20 хвилин; інтегрованого заняття 20-25 хвилин;

    -  для дітей 5р. – звичайного заняття 20-25 хвилин; інтегрованого заняття  25-35 хвилин.

     Форма організації занять: групові, підгрупові.

Щодня проводиться одне інтегроване заняття, на якому закріплюються набуті дітьми знання та вміння в різних видах дитячої діяльності.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня для дітей 3р. не перевищує двох, для дітей 4р. – двох, для дітей 5р. – трьох організованих навчальних занять.

З метою запобігання перевантаження дітей можливе проведення фізкультурних занять та занять з образотворчої діяльності у другу половину дня.

У період канікул з дітьми проводиться організована навчально-пізнавальна діяльність у формі фронтальних, підгрупових занять різного спрямування: фізкультурно-оздоровчого, пізнавального (в тому числі - природничого спрямування), мовленнєвого, художньо-естетичного (музичні, образотворчі, художньо-мовленнєві).

Заняття носять як односпрямований, так і різноспрямований характер, широко використовуються тематичні й комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення і використання дітьми набутих знань, умінь, навичок у практичній діяльності, нових ситуаціях. У ті дні, коли плануються екскурсія, цільова прогулянка чи прогулянка-похід (дитячий туризм) за межі дошкільного навчального закладу, заняття з фізичної культури не проводяться.